Краiна наша вiддана без бою... УКР
Душа моя задушена жорстоко,
Роки моi упали в прiрву лiт...
Дивився я на свiт цей нiби збоку
I згадував Тарасiв заповiт!
Повсюди, де не глянеш - ворожнеча,
Парканами роздiленi брати...
Тарасе, батьку, ти предтеча -
Скажи менi, як жити без мети?
Хто погляди дитячi скособочив,
Хто батькiвську могилу розтоптав?
Де гiднiсть i вiдвага парубоча?
Ти вмер би, мабуть, батьку, аби встав...
Краiна наша вiддана без бою -
Страшнiш вiйни громадська колотнеча,
А ми завжди, наш батечко, з тобою,
Iз вовка злiзе шкiра та овеча!
20травня 2012р.
Свидетельство о публикации №120083002142