Зимний сон Ладомир Михайлов
http://stihi.ru/2017/02/08/6491
Я опять беру в руки перо,
Слышу песни февральской метели.
В небо ветер взметнул серебро,
Обнажая пушистые ели.
Ты идёшь по замёрзшей реке,
Где весной не увидеть тропинок,
И горит ярким светом в руке
Твой букет из пушистых снежинок.
За тобою пытаюсь идти,
Мимо узких блуждаю дорожек,
Но, наверное, мне не найти
Затерявшийся след от сапожек.
Переклад Віри Бондаренко-Михайлової
Зимовий сон
Знову я беру в руки перо,
Чую пісню лютневої хуги.
В небо вітер метнув серебро
Затремтіли ялиці з натуги.
Ти ідеш по замерзлій ріці,
Де весною не знайдеш стежинок
І горить так яскраво в руці
Твій букет із пухнастих сніжинок.
За тобою я хочу іти
Повз вузьких я блукаю доріжок,
Але мабуть мені не знайти
Заблукалі сліди твоїх ніжок.
Свидетельство о публикации №120082902460