Согрей меня словом Ладомир Михайлов

оригинал
http://stihi.ru/2014/12/13/2334

В лесу заколдованы ели.
Тобой околдованный я.
Меня не пугают метели,
Они в твою сказку манят.

Скажи мне, куда теперь деться,
Влюблённых не спрятать мне глаз.
Мне словом твоим бы согреться,
Ведь было же так и не раз.

Завьюжит метель, закружится.
Живу твоей сказкой дыша.
Хочу я тобой насладиться,
Да так, чтобы пела душа!


Переклад Віри Бондаренко-Михайлової

Зігрій мене словом

У лісі всі в чарах ялини.
Тобою милуюся я.
Мене не злякають завії,
Вони в твою казку надять.

Скажи мені, де ж тут подітись,
Моїх не сховати очей.
Мені б твоїм словом зігрітись
В темряві самотніх ночей.

Завія закружить,  засніжить.
Живу ніби казкою сню.
І зрощую в серденьку ніжність,
І погляд очей твій ловлю.


Рецензии