Лина Костенко. Гудит огонь - весёлый сатана...

            * * *
Гудит огонь - весёлый сатана,
И вылетает с хохотом из печки.
А я прижалась лбом к стеклу окна,
И злая грусть берёт меня за плечи.

Сама пойду, куда глаза глядят,
Найду себе хоть крошку для спасенья.
А мысли будто голуби летят,
Убежища хотят, успокоенья.

Сама сбежала бы в заснеженную даль.
Найти в душе пытаюсь равновесье,
Но отыскала только горькую печаль
И пью, как брагу, со слезами вместе.

Я жду, наверно, чуда из чудес,
Читаю ночь, как чёрное писанье,
И если любишь, то тебе с небес
Откроется дорога для признанья.

Я отплываю полночью одна
По льду оконному в холодный вечер,
И спит в печи весёлый сатана,
Оберегая место нашей встречи.

       25.08.2020 г.

Перевод с украинского Владислава Бусова


           * * *
Гуде вогонь — веселий сатана,
червоним реготом вихоплюється з печі...
А я чолом припала до вікна,
і смуток мій бере мене за плечі.

Сама пішла світ за очі — аби
знайти від тебе крихту порятунку.
Мої думки, як дикі голуби,
в полях шукали синього притулку.

Сама втекла в сніги, у глухомань,
щоб віднайти душевну рівновагу.
І віднайшла — гірку печаль світань,
і п'ю, немов невиброджену брагу.

І жду якогось чуда із чудес.
Читаю ніч, немовби чорну книгу.
Якщо кохаєш — знайдеш без адрес
оцю хатину за морями снігу.

І відпливаю поночі одна
на кризі шибки у холодний вечір.
І спить в печі веселий сатана,
уткнувся жаром в лапи головешок.

        Лина Костенко


Рецензии