БАТЬКIВСЬКУ ЗАТИШНУ ОСЕЛЮ!
Я довго стояв на розпуттi
I не бачив своеi дороги,
Ми наче до чогось прикутi,
Вiд когось ждемо допомоги...
Та все у нас е, щоб зробити
До щастя жаданний крок,
Лиш треба по-мужньому жити,
Згадати батькiвський урок!
Я очi заплющу i бачу
Батькiвську саманну оселю.
Як мама знедолена плаче,
Чи маже правилкою стелю...1***
----------
P.S.---1*** Мама вмiла дуже гарно
мазати в хатi-мазанцi, чим i за-
робляла, де втратила здоров`я, i
рано померла...
10вер. 2002р.
Я очi заплющу i бачу... УКР
© Copyright: Шульга Михаил Григорьевич, 2020
Свидетельство о публикации №120082800031
Свидетельство о публикации №120082800031
Рецензии