Как красиво
Просит искренно, нежно тепла и участья,
К сердцу сердцем касается жарко она, неспеша...
Наполняя другого невиданным счастьем!...
Ты её не гони, притяни, обними...
Пусть она хоть мгновенье побудет счастливой!..
И пускай ощутит на себе дуновенье весны,
Может "да," может "нет",
Но я осень ещё приходить не просила!
Горько если ты счастья так Хочешь в душе,
Когда веришь в него, всем надежду свою объявляя,
А оно где-то в жизни стоит на Крутом вираже,
Ждёт чего-то,
Когда его так не хватает!..
****
Як красиво і ніжно,
Співає мов пташка душа,
Просить щиро і пристрасно щастя й любові,
І до серця торкнутися серцем вона поспіша,
Кожне слово і погляд так щиро і жадібно ловить!
Ти її не гони, ти її пригорни,
Обійми,
Хай вона хоч хвилинку побуде щаслива,
І нехай нині подих відчує,хоча б не весни,
Але осінь над нею, ще теж не відчує хай силу!
Прикро так,коли щастя чекаєш в душі,
Коли віриш у нього,неначе дитя в Миколая!
А насправді відчуєш раптово,що просто чужі,
І кохання у рідній душі навіть близько не має,!...
28.08.20
Свидетельство о публикации №120082700407