Лина Костенко. Доверие

           ДОВЕРИЕ

Ты руку не клади мне на плечо,
Уместно это будет только в танце.
Доверие - пугливый зверь, чуть что
И убежит, не меряя дистанций.

Он любит время: сутки, дни, года,
Он любит неопределённость, муку.
Он даже любит долгую разлуку -
Не любит, на плече когда рука.

В ночных садах, где соловьи поют,
Он чутко слышит поступь браконьера,
Ловушки ждёт от слов, каких не ждут
В спектакле с необъявленной премьерой.

В душе и сложно, и неясно всё.
Но этот зверь необходимый людям.
Его не надо звать, он сам придёт
И в жизни главным стержнем будет.

         23.08.2020 г.

Перевод с украинского Владислава Бусова


            ДОВIРА

Не треба класти руку на плече.
Цей рух доречний, може, тільки в танці.
Довіра — звір полоханий, втече.
Він любить тиху паморозь дистанцій.

Він любить час. Хвилини. Дні. Роки.
Він дивний звір, він любить навіть муку.
Він любить навіть відстань і розлуку.
Але не любить на плечі руки.

У цих садах, в сонатах солов'їв,
Він чує тихі кроки браконьєра.
Він пастки жде від погляду, від слів,
І цей спектакль йому вже не прем'єра.

Душі людської туго і тайго!
Це гарний звір, без нього зле живеться.
Але не треба кликати його.
Він прийде сам і вже не відсахнеться.

           Лина Костенко