Сприймаю все! Все-все – на віру!
Вітаю сонця вічний лет.
Воно приховує Нібіру –
Зі тьми – єдину із планет.
Там зріє злагода... Там — гідність;
Там, в сущій згоді, зла нема.
Для них ми – їхня відповідність:
Ми – подвиг їхнього ума.
Тут, не вони – ми! Ми – не врода!
Не слід кивати на зорю…
Ми, просто збіг. Ми збігу згода.
І я, в цім згодженні, горю.
Якщо тремчу то – трясця з люті;
Сумую – з лиха чи біди…
Живу й живу в нужд;нній скруті,
Що й не туди, що й не сюди!
Щоб не було, снага чи скрута,
Я знаю те, що в дії всіх,
Плутон всі карти переплутав
І — налаштовує на гріх.
На вiру
© Copyright: Анатолий Таран 2, 2020
Свидетельство о публикации №120082702324
Свидетельство о публикации №120082702324
Рецензии