Не лянуйся
Што ў яе пустая міска.
Той пханай пальцам каўбасы
Ніколі ўдосталь не з'ясі.
Бо не гадуюць парасят
Даўно на вёсцы ўсе падрад.
Аблянеў народ задужа,
Йдзе па сала ў краму гужам.
Раней стаяў кубел сала,
На ўвесь год яго хапала.
Каўбасы віселі на шастку,
Мала хто слухаўся пасту.
Увесь дзень свінні пішчалі,
Бо ў дварах іх забівалі.
З салам патэльня сквірчала,
Гаспадыня ўсіх частавала.
Зараз я людзей не пайму:
Усё вінавацяць чуму,
Ад якой падохлі свінні,-
Пустэча ў хлявах,хоць свісні.
Але,братцы,скажу я так:
На выдумку народ-мастак,
Пара настала гадаваць,
Каб і сабе было,й прадаць.
Глянь,зямля пустуе блізка,
Ты ёй пакланіся нізка-
Ураджай збярэш багаты,
Накорміш свиней і рагатых.
Свидетельство о публикации №120082308953
Наталья Шилина 2 03.12.2020 19:58 Заявить о нарушении
Спасибо за оценку,хотя и с большим
преувеличением.Я не считаю себя поэтом,
просто пишу для себя в свободное время,
иногда и что-то получается.Шаркоащина
от меня 13 км.Часто туда езжу за продуктами.
Люди там славные,но бедноваты из-за отсутствия
промышленности.В большинстве работают по бизнесу.
А также большое спасибо за пожелания.
Удачи Вам во всём и крепкого здоровья.
Николай Богданов 6 03.12.2020 22:41 Заявить о нарушении