Про життя м1ркуе ос1нь...

     ***

Гей у полі дикі коні-курява,
Гей у полі дві тополі,йдуть жнива.
Про життя міркує осінь,про життя,
І роздмухала таємні почуття.

Про життя маю сказати і скажу,
Чи то було,чи не було,ворожу.
Пролетіло, промайнуло наче мить,
А душа,жива істота,хай болить.

Де ж ви друзі мої милі,де ви є?
В осени вино у діжці виграє.
З вами випив би я келих не один,
Українець я,а може ще й грузин.

Та не буду довго мучати себе,
Від напруги все навколо аж рябе.
Краще тихо сам посиджу у садку,
Де колись зустрів дівчину молоду.

Дуже гарною дівчинонька була,
Мала все і навіть більше,два крила.
До душі чарівна квітка приросла,
Тільки марно,бо нас доля розвила.

От же важко все згадати,певна річ,
Що б не змерзнуть на подвір'ї лізь на пічь.
Та прикрий себе дбайливо кожухом,
Підступае до горлянки бісів ком.

То ж нічого не поробиш, хай їм грець,
І урвався, ой урвався мій терпець.
Я тихенько замовкаю, хай їм біс
І заліз таки друзяки я на пічь.

Випив келих,випив другий,дивина,
Стало краще,стало лібше від вина.
А у полі дикі коні,-курява,
Про життя міркує осінь,про життя.
           230820 В.Савош.