Цілує сонце вечір в скроню,
Лягає в хвилі, як в долоні,
І поринає в сон. Зірками
Ряхтить, леліє вишня брама.
Ніч оксамитну, синьо-чорну
До себе спрагло море горне,
Вуста цілує, груди, скроні.
Гра молодик* на геліконі.
На прузі хвиля зі склепінням
Зімкнули губи в поцілунку.
І двоє в місячнім світінні:
"Люблю!" - ледь чутно і так лунко.
* Новий, молодий місяць
Цiлуе сонце вечiр
© Copyright: Марина Степанская, 2020
Свидетельство о публикации №120082304846
Свидетельство о публикации №120082304846
Рецензии