На смерть Наталіі Замулко
Ну, ось і все...і спокій... й тиша ...
За сорок днів - і ти в раю.
І вітер ніжно заколише
могилу над Дніпром твою.
Кінець незгодам і турботам.
Життя пролинуло, як мить.
І вже нам неважливо хто ти,
лиш серце болем защемить.
Була. Жила. Творила. Гріла,
серцям доносячи тепло.
Та лиш своє не догляділа...
Харон приготував весло,
і вже везе тебе у вічність.
Немає звідти вороття.
Та там, у хаосі космічнім,
твоій зорі - нове життя.
Все стане чисте і просте.
Ясна зоря для всіх сія.
І на могилі розцвіте
червона квітонька твоя...
5 серпня 2020 р
Наталии Замулко укр
© Copyright: Евгения Кобикова, 2020
Свидетельство о публикации №120082302145
Свидетельство о публикации №120082302145
Рецензии