Втрачали дух...
Ставали на коліна...
Міняли сни на гроші у рублях...
Та вірили, що ненька Україна,
ця кров’ю й потом кроплена земля,
колись відкупить втрачену свободу...
чи, може, відвоює...
чи вкраде...
Так важко відновити з серцем згоду
й наблизити своєї волі день,
щоб, врешті-решт, звільнити бідних предків
з печер, де замість голосу - луна,
що ніц не знає нашої абетки
і в ґрунт ховає наші письмена.
Та ось, нарешті, бажане збулося,
а ми все ті ж - хохли простоволосі..:(
До свята
© Copyright: Александр Ноцкий, 2020
Свидетельство о публикации №120082302108
Свидетельство о публикации №120082302108
Рецензии