степ - це зорі,
ковилі, та вітер.
Мак червоний,
на долоні,
спішить посивіти,
осипає буйні квіти.
Що візьмеш з цього невдахи?!
крім омани, в теплий день,
не сміятись і не плакать,
так, собі росте і росте.
Степ - це зорі
і чумацький шлях,
це і воля на просторі,
і орлиних крил розмах.
Степ, яким б мені не снився,
і не марився, щораз?!
Степ - це небо на тлі сонця,
і перлинна його гра.
Степ- це зорі,
ковилі, та вітер,
мак червоний на долоні,
і в степу, як кров розлитий.
степ - це зорi
© Copyright: Галина Би-Локур, 2020
Свидетельство о публикации №120082208295
Свидетельство о публикации №120082208295
Рецензии