На ту вершину вчора я піднявся
з якої видно зразу два села,
на Новоросійськ я зверху подивився
та на Кавказ, де ти весь час жила.
І моє серце так закалатало,
неначе я там жив всі ці роки,
вони мене у квітах привітали
де навесні окації цвіли.
І я подумва, що мені так шкода,
що я не жив ні в одному з цих сіл,
бо в одному із них живе до цього часу врода,
яку колись, заворожити не зумів.
Тоді її заворожити не зумів
і її серце на той час не розбудив,
а хтось мене в тому селі опередив
і я весь час про це лише жалів.
Укр. 1 в мене серце так закалатало
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2020
Свидетельство о публикации №120082107665
Свидетельство о публикации №120082107665
Рецензии