О, скільки їх, нещирих, невгамовних,
нездатних на душевну глибину,
удавано цнотливих, та гріховних,
я проміняв би на тебе одну...
О, скільки їх, великих гарних квітів,
пов'язаних в букети дорогі,
і бачив, і запам'ятав по світі,
та я не простягнув до них руки...
Все в тобі – саме так, як має бути:
відверто – просто квітка, без прикрас...
Я просто знаюсь на жіночій суті –
молюсь на щирості іконостас...
О, скiльки iх, нещирих, невгамовних
© Copyright: Миклош Форма, 2020
Свидетельство о публикации №120081907905
Свидетельство о публикации №120081907905
Рецензии