Визнання
Біжать мої дні швидше гінця,
Вони зовсім відлітають,
Як ті швидкі човни без кінця
Мої дні геть пропадають.
І якщо скажу: "Я забуду
Всі скарги та засміюся ",
Я все одно в стражданнях буду
І все одно я боюся.
А якщо я вже винуватий,
То навіщо боротися?
Навіть якщо я грубуватий,
То Бог змусить змагатися.
Він не смертний, як я, щоб мені
Відповісти зовсім Йому,
Щоб зійтися нам разом в суді
На суперечки та й на тяжбу.
Немає третього між нами,
Хто б міг нас з Ним розсудити,
Хто відвів би жезл руками
Від мене так, щоб зміг я жити.
Тоді б я сміливо говорив,
Як апостол обо святий:
Таким як Він мене сотворив,
Сам по собі я не такий.
Іов 9: 25-35. 18.08.2020.
© Copyright: Мирослав Манюк, 2020
Свидетельство о публикации №120081809512
Свидетельство о публикации №120081809512
Рецензии