Владимир Шин. Не гони. Рус. Бел
Так зачем говорить ни о чём?
И в судьбе я совсем не прохожий,
Что случайно коснулся плечом
Той берёзки в серёжковом платье
В старом сквере седых тополей -
Ведь сплелись наши корни в объятьях
Где-то там, под асфальтом аллей.
Мы познали разлуку и счастье.
Может хватит напрасно чудить?
Не зови... Я устал возвращаться.
Не гони... Я устал уходить.
Не гані
Усё адно сябар без сябра не зможам,
Так навошта казаць ні пра што?
І ў лёсе я зусім не прахожы,
Што выпадкова крануў плячо
Той бярозкі ў каташкавай сукенцы
Ў старым скверы сівых таполяў -
Бо спляліся нашы карані ў абдымках
Дзесьці там, пад асфальтам алей.
Мы спазналі расстанне і шчасце.
Можа хопіць дзівачыць, годзі?
Не кліч... Я стаміўся вяртацца.
Не гані... Я стаміўся сыходзіць.
Перевод на белорусский язык Максима Троянович
Свидетельство о публикации №120081802102