Так не вміє ніхто – я щомиті дарую минуле.
Непомітні дарунки... Здається, не мають ваги.
Я дарую минуле, щоб ти про любов не забула.
Щоб тобі із минулим майбутнє було до снаги.
Я дарую минуле – це цінність така особлива.
Кожен має минуле, та цінним не кожен назве.
Лиш щасливе минуле ніколи не буде мінливим.
Лиш щасливе минуле у пам'яті вічно живе.
Я – дарую минуле. І ти – теж даруєш. Щомиті.
Щастя – поглядів, дотиків. Щастя мовчання і слів...
Ради миті щасливої варто любити і жити,
і щасливо згадати цю мить: «Так, я жив – бо любив!»...
Так не вмie нiхто - я щомитi дарую минуле
© Copyright: Миклош Форма, 2020
Свидетельство о публикации №120081708936
Свидетельство о публикации №120081708936
Рецензии