Ми всі – інакші… і потроху,
В собі не маючи вини,
Вже запримітили Епоху
Тавром гібридної війни.
В жадОбі тішаться бомбісти.
На упокорення… На «власть».
Усі, зі-шкури ладні лізти,
За звих. За манії напасть.
З неупокорення – не вжити,
Щоби здійснилась міць чиясь.
Ми не спроможні Просто Жити:
Така-вже наша … Іпостась!
Iпостась
© Copyright: Анатолий Таран 2, 2020
Свидетельство о публикации №120081702302
Свидетельство о публикации №120081702302
Рецензии