зорепади на долоню
на краплині першої роси,
грає промінь,
грає на мережених покосах,
та небесна далечінь,
Жовте, синє, промінь світла,
тихий, тихий плин думок,
чорнобривці порозквітлі,
на тлі неба між зірок.
Зорепади, на долоню.
Ніч відлуння, ніч бажань.
Догорає літо у підповні,
де ж його, та пристань,
де ж остання грань?!
Свидетельство о публикации №120081605637