Хай бере картоплю грець!

Дочекавшись вихідних,
Онуків, та дітей своїх,
Баба з дідом на лопату...
Почали  разом...
Всі  картопельку  копати ...

Ой, як раді були внукам
Бо ж помічники ростуть,
З кожним роком вище й вище
Гарні он які стають!

Вже й за старість діду й бабі
Думати  не страшно...
Бо води подати їм,
Завжди буде вчасно...

Тільки на городі всі
Працювати почали
Той копае, той збирає
Хтось цікаво розмовляє...

Сонце  вище, хмар не має
Вітерець легенько дме
Всі працюють, не зівають
Бо  спішити час, саме...

Щоб закінчити роботу
Та не гаяти той час...
Потім буде  так спекотно
Та й  і важко, водночас...

Але щось пішло не так...
Внуки  видно потомились...
І тихенько із городу
Вітром наче  їх всіх здуло...

Ой, копати дуже тяжко...
Кожен знає що це є...
Особливо, коли жарко
Тож терпець у всіх здає...

Як скоріше   докопати?
І коли вже той кінець?
Покідали всі лопати...
Хай бере картоплю грець!