Безсоння бузковоi ночi
Закинула в серце тривожнії почуття,
Я засинаю і просинаюсь ізнову,
Чую сильне своє серцебиття.
Скидаю з себе ковдру і знов накриваюсь,
Відкриваю очі і заплющую знов,
Збиваю подушку, і молюсь, і знову лягаю,
Та чую, як у мене вирує кров.
Що ж я тобі зробила, Ноче бузкова?
Чим потривожила, в чому я винна?
Я на годинник дивлюсь знову і знову -
Як же повільно час у безсоння плине!
(2012)
Свидетельство о публикации №120081603684