Я хочу, щоб вiршi моi до дiрок зачитали

Я хочу, щоб вірші мої до дірок зачитали –
оцю невагому, тонесеньку книжку мою,
щоб вірші читали і про нелюбов забували –
щоб знову і знову шукали затишне «люблю»,

щоб вірші мої підставляли плече у негоду –
всім тим, хто душею звернувся до світлих рядків,
хто вірить, що саме в душі – та, величная, врода,
яку українці співають десятки віків...

Я хочу, щоб книжечка тепла, легка і тоненька, –
зійшла нанівець, щоб пожухла в читацьких руках,
та вірші залишились – радістю в душах рідненьких –
і вічно жили в українських щасливих думках...


Рецензии