Життя, мов Мiст через Туман
Полон сум’яття…
Що крок, то ближче й тонше грань…
Земне причастя…
Непевність дримбає струну…
Чиїсь поради…
Віджиті ролі на кону…
Здобутки… Втрати…
Мету не видно… Так, то й так…
Слизькі дороги…
Іде розумник, й неборак…
Рух до знемоги…
Вологе марево дрижить…
Лякає… Кличе…
Туман ковтає Річку й Міст…
Миттєвість… Вічність…
13.08.2020
Свидетельство о публикации №120081403038