Дихання осенi

Прослушать:
с музыкой http://file.uacode.com/G/14422
без музыки http://file.uacode.com/G/14415

Дихання осені

Уночі, зарившись в тексти,
Слухая наспіви бардів,
Задаюсь питанням: "Де ти,
Друг мені близкий, бажаний?"
Від безсоння знемогая,
На заході пью я каву,
То у мрію поринаю,
То вірші про щось складаю...
Хлипка та хитка лачужка
Моїх думок, снів, натхнення -
Не розсиплеться на стружки,
Забуттям недоторкненна!
От і осінь... Літо красно
Цівкой піщаной прольнуло,
Час мені складать романси
І ранетки є... Ликуймо,
Друзі, ми, осінній чаші,
Відзеркаленням в калюжах,
Листям пожовтілим жахлим,
Потягам швидкоминучим...
Час осягнення всіх смислів,
Моря сиплого дихання
І його холодних бризів
Нескінченності прощання...

перевод стихотворения Константина Челлини

текст оригинала:

Дыхание осени

Погружаясь ночью в тексты,
Слушая напевы бардов,
Задаюсь вопросом: «Где ты,
Друг мне близкий и желанный?»
От бессонницы страдая,
На закате пью я кофе,
То о чем-то я мечтаю,
То пишу о чем-то строфы…
Моя ветхая лачужка
Мыслей, снов и вдохновенья
Не рассыплется на стружки,
Не наступит ей забвенье!
Вот и осень… Лето красно
Истекло песчаной струйкой,
Время мне писать романсы
И ранетки есть… Ликуйте
Вы, друзья, осенней чаше,
В лужах тусклых отраженью,
Листьям пожелтевшим даже,
Мимолетному влеченью…
Время постиженья смыслов,
Моря сиплого дыханья
И холодных его бризов
Бесконечности прощанья...