Сияй зоря, сияй над пругом

Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами!
Нащо стали на папері
Сумними рядами?..
Тарас Шевченко

Сіяй зоря, сіяй над пругом

              *    *    *

Вже серпень виконає волю
І вересню віддасть права.
Покотять далі нашу долю
Вітри – під ноги нам трава...

Чи буде все, як нам хотілось?
Стрибнеш чи, вище голови?..
Птахи в політ ті, що гніздились,
Нова відкриється глава...

Самим собі б не коїть лиха,
Все рахувати хоч на крок.
То зло страшне – гординя й пиха,
Не приведи Господь, морок.

Дубина на дубину – круто,
Та скільки ж раз кровив урок?
Став мир нараз, як пошук рути –
Уперся, хто збира оброк?

Оброк – страшніше не буває,
Так збережемо всім життя!
Чиє безумство їх вбиває,
Покров – хоругви до звитяг?

13.08.2020р.

Заборонені цензурою роздуми Льва Толстого
про лжепатріотизм, які не стали менш актуальними
125 років потому:

zapreshchyonnye-vyskazyvaniya-lva-tolstogo