Вона розмовляє з його віршами,
як розмовляють з надійними друзями.
Ділиться з віршем – нічною тишею.
Ділиться слізьми з очей примружених.
Вірші до мрій її дослухаються.
Радять рядками. Втішають катренами.
Вірші читає – і вірші всміхаються.
І будять уранці рядками пісенними.
А він і не знає, що жінка щасливіє,
коли, наче лялькою, віршами тішиться...
А він і не знав, що зі снігом і зливою
вона розмовляє з ним його віршами...
Вона розмовляe з його вiршами
© Copyright: Миклош Форма, 2020
Свидетельство о публикации №120081207544
Свидетельство о публикации №120081207544
Рецензии
