Ти готовий?

Брат  по  вірі, якось  у  розмові,
Так  менЕ  зненацька  запитав -
Ось  скажи  поправді, ти  готовий,
До  тогО, щоб  стрінути   Христа?

Хоч  таке  раптове  запитання,
Не  було, як  нА  голову  сніг,
Але  лицемірити  не  стану,
Відповісти  зразу  я  не  зміг.

Скажуть - як  же  тут  християнину,
Радістю  не  блИснути  в  очах,
Але  ж  мимоволі, на  хвилину,
Я  відчув  розгубленість  і  страх.

Бо  я  знаю, Господа  зустріти,
Означає  щось  одне  із  двох -
Це  Христа  на  землю  другий  прИхід,
Або  те, що  кличе  тЕбе  Бог.

На  це  друге, я  сказав  відверто -
Хоча  вже  мені  багато  літ,
Не  хотів  би  я  дочасно  вмерти,
Бо  люблю  цей  дивний, білий  світ.

Я  люблю  природу, море, квіти,
Хочу  жити, та  й  за  те  в  страху,
Що  і  друзі, навіть  власні  діти,
Все  ще  пробувають  у  гріху.

От  якби  до  Бога  їх  привЕсти,
Знати, що  там  будемо  разОм,
То  вже  менше  б  я  боявся   смерті,
Зустрічі  у  вічності  з  Христом.

Що  ж  до  прИходу  Христа  на  землю,
То  йогО  напевно  лише  ті
не  бояться  люди,що  в  своєму
благочесті  ходять, як   святі.

І  вони, цей  прИхід  наближають,
Бо  усюди  на  своїх  шляхах,
Непорочні  завжди  пробувають,
У  ділах  своїх, і  у  думках.

Але  Бог  до  нас, ще  довготЕрпить,
З  приходом  своїм  ще  не  спішить,
Бо  і  тих  спасти  хоче  від  смерті,
Хто  не  каючись, іще  грішить.

Я  ж  покаявся  доволі  пізно,
І  мені  далЕко  до  святих,
Попри  те  я  вірю, що  Бог  вІзьме,
Мене  тАкож,  до  осель  своїх.

І  томУ, до  зустрічі  готовий,
Бо  я  знаю, скільки  б  не  зробив
ще  я  добрих  справ, спасусь  лиш  кров’ю,
Тою, що  Христос  менЕ   омив.


Рибаков  Віктор м. Луцьк