Лина Костенко. Мне не забыть немого взгляда
Мне не забыть немого взгляда.
Душа до края добрела.
Такого редкостного яда
Ещё я в жизни не пила.
Такой светящейся печали,
Безумного желанья пить,
И безутешного молчанья,
Чтоб в звёздной тишине завыть.
Такого яркого сиянья,
Такой безмерности вокруг.
И, может, не стихи, прощаясь,
Цветы тебе бросаю, друг.
12.08.2020 г.
Перевод с украинского Владислава Бусова
* * *
І як тепер тебе забути?
Душа до краю добрела.
Такої дивної отрути
я ще ніколи не пила
Такої чистої печалі,
Такої спраглої жаги,
Такого зойку у мовчанні,
Такого сяйва навкруги.
Такої зоряної тиші.
Такого безміру в добі!..
Це, може, навіть і не вірші,
А квіти, кинуті тобі.
Лина Костенко
Свидетельство о публикации №120081202440