Мама, людина, яка завжди тебе зрозуміє,
Не образить, не скривдить, хорошим словом утішить,
Не покине тебе, коли в чомусь зазнаєш поразки,
Не відвернеться від тебе, коли втратив все, до чого так прагнув.
Пробач мамо, що дорослою стала,
Відкрила щось для себе, але про це нічого тобі не сказала,
Знаєш, я краще мовчатиму і тобі усміхнусь,
Ніж розповім про проблеми і
пожаліючи засмучено піду.
Знаю, переживання будуть, думки як я живу,
Чи їла вже, чи може сплю,
Але я дякую тобі за все, що для мене ти зробила,
Подарувала життя, дала усе і з трепетом якимось відпустила.
Тож будьмо вдячні своїм матерям,
Бо ніхто їх не замінить у світі,
Завжди ніжні, щирі, привітні,
Не забуваймо про те, що вони у нас найрідніші.
Мамо
© Copyright: Виктория Тернер, 2020
Свидетельство о публикации №120081104978
Свидетельство о публикации №120081104978
Рецензии