Синова молитва

А як насправді, все було непросто,
ти був якимсь аж надто неземним.
Земні безсилі для такого посту,
де хліб й вода на двадцять літ і зим.
Те без ниття, а мов чернеча схима,
котрА по серцю бідному ченцю. 
Був святістю настільки одержимим,
що й піп твоєму заздрить мав терпцЮ.
Співав і не щодня, а щогодини,
чи мо' то молитОв незвичних ритм?
У цім житті, мій незбагненний сину,
ти віднайшов свій власний алгоритм.
А як насправді, просто і звичайно
котилися за обрій наші дні...
Ти воду пив, я частувалась чаєм,
тобі окрайця, пряника мені.
І все співав-моливсь... за рід пропащий?
Чи світові вимолював снагУ?..
Аби ми стали хоч на йоту кращі,
аби в молитву вслУхались благу.


Рецензии
Не все слова мне были понятны, Ева, может пока пыталась разгадать смысл, теряла настрой? Не далось мне легко это стихотворение, но само название и чудесная картинка настроили на нужный лад. Теперь сыночек молится о Вас со своих высот и просит у Господа для Вас утешения и счастья, я в этом уверена.
Пусть у Вас всё будет хорошо!

Тамара Липатова   14.08.2020 17:56     Заявить о нарушении
Дякую, дорога Тамаро!
Кожен проходить свої Рубікони...
Божественна комедія триває...
Я дуже вдячна Богу за Сергійка!!!
І Ви тримайтеся, бережіть себе! Мій низький уклін Вам та Вашим сестричкам.
Обнімаю. Ева.

Ева Сокол 2   15.08.2020 08:37   Заявить о нарушении