Синова молитва
ти був якимсь аж надто неземним.
Земні безсилі для такого посту,
де хліб й вода на двадцять літ і зим.
Те без ниття, а мов чернеча схима,
котрА по серцю бідному ченцю.
Був святістю настільки одержимим,
що й піп твоєму заздрить мав терпцЮ.
Співав і не щодня, а щогодини,
чи мо' то молитОв незвичних ритм?
У цім житті, мій незбагненний сину,
ти віднайшов свій власний алгоритм.
А як насправді, просто і звичайно
котилися за обрій наші дні...
Ти воду пив, я частувалась чаєм,
тобі окрайця, пряника мені.
І все співав-моливсь... за рід пропащий?
Чи світові вимолював снагУ?..
Аби ми стали хоч на йоту кращі,
аби в молитву вслУхались благу.
Свидетельство о публикации №120081009075
Пусть у Вас всё будет хорошо!
Тамара Липатова 14.08.2020 17:56 Заявить о нарушении
Кожен проходить свої Рубікони...
Божественна комедія триває...
Я дуже вдячна Богу за Сергійка!!!
І Ви тримайтеся, бережіть себе! Мій низький уклін Вам та Вашим сестричкам.
Обнімаю. Ева.
Ева Сокол 2 15.08.2020 08:37 Заявить о нарушении