Липнева нiч
На вулицях не чути гомону птахів.
А повний місяць лив рожеве мерехтіння,
І срібним пилом все старАнно притрусив.
Над містом, що втомилось зА день у турботі,
Висів рожевий диск, та в хмарах потопав.
Будиночки малі, неначе іграшкові,
Несміло виглядали з-за рожевих хмар.
А поряд - океан. Величний та могутній.
І ніколи йому лежать-відпочивать.
А ніч липнева - світла, ніжна, незабутня,
Співала потихеньку: - Всім до ранку - спать!
Далекі зірочки тихесенько тремтіли
Яскравими очима космосу вночі.
Дивитись в океан, як в дзеркало, хотіли,
Та на воді дрижали, мов вогонь свічі.
І лиш дороги шум назовсім не стихає.
Потік машин весь час несеться-шурхотить.
До ранку все затихло і відпочиває.
Заколихала ніч. Велике місто спить.
24.07.2020
Свидетельство о публикации №120080907484