Ще скiльки?
Де той рубіж ? Де прірва та?
Коли вже стануть неважливі,
Усі несказані слова.
Коли залишить біль кордони,
Твоєї кволої душі.
І ти вже більше не напишеш,
Свої поранені вірші
Не встигнеш навіть посміхнутись,
Своєму мареву та сну.
Хотів, але вже не побачиш.
Холодну зиму чи весну.
Так само - літо, осінь, небо,
Думки, події, страх, життя.
Ніхто вже більше не почує
мотив твого серцебиття...
Свидетельство о публикации №120080708930
Антон Евсеенко Борисович 21.12.2020 19:30 Заявить о нарушении