Ми вешталися скверами Парижу,
Блукали Єлісейськими полями,
Ми, просто неба лежачИ, читали книжки,
Ходили бОсоніж травою та стежками.
Ми милувалися (дай Боже, не востаннє)
ЕйфЕлевою вежею, мов діти.
Ти саме там зізнався у коханні,
Подарував каблучку, букет квітів.
Все, як у казці - я, мов попелюшка,
Щасливіша за всіх була на світі,
Ти шепотів приємне щось на вушко...
Ми мали мільйон приводів радіти!
Та раптом, Господи! Щось скоїлось страшенне?
Спокій порушило, як грім - виття сирени!!!
...Дзвонив будильник, наче навіжений...
І я одна! Тебе немає біля мене...
06.08.2020 р.
Волшебный Париж
© Copyright: Татиана Максимова, 2020
Свидетельство о публикации №120080600777
Свидетельство о публикации №120080600777
Рецензии