Могла тебе і не зустріти
Могла, могла, - Усе могла.
Але зустріла і кохання
Червона стрічка,через серце пролягла.
І все... І смуток і печалі, -
Все що до того стерегло,
Відпало, зникло ,відгоріло
Наче всього і не було.
Таке мізерне й недолуге,
Що в душу штрикало не раз,
Тепер пішло як дим осінній
Й розсіялося по ярам.
Натомість відчуваю справжнє
Що спрагло, мучиться ,болить
Та поруч стане в радості й печалі,-
Не сумніваюсь ні на мить.
Оці вірші тобі присвята,
Хай стулять або говорять...
Мої вірші , неначе квіти
У твоє серце хай летять.
Могла... VS. A
© Copyright: Светлана Ганоцкая, 2020
Свидетельство о публикации №120080507423
Свидетельство о публикации №120080507423
Рецензии