Мене нема. Мене давно немає.
Ні рук, ні ніг, ні мозку, ні душі.
Господь (чи біс) планетою хитає,
рахуючи патрони в «калаші»,
а я помер... відмучився... розтанув,
немов туман над Стіксом чи Прутом.
І все життя - суцільная помана
за той стрибок у прірву під мостом.
І все життя - одна пересторога
за цю німу і вимучену мить
відмови серця мертвого від Бога
й молитви Богу знову про блакить
чужих небес і марних перемовин
із ледве чутно видихнутим Словом...
Вiдчай
© Copyright: Александр Ноцкий, 2020
Свидетельство о публикации №120080406558
Свидетельство о публикации №120080406558
Рецензии
