ЙОМУ
Знов скоро вересень - агонія природи,
зеленого листа повільна смерть.
Ізнов, немов у крижану я воду,
Кидаюсь, де вмирання-круговерть.
Ізнов малює дощик кола на калюжах,
кружляє вітер листя мертві і тому
мені, немов повітря, хтось потрібен дуже,
а я, як і раніше, не потрібен і Йому.
І знову, знову я не сплю ночами,
і вслухаюсь я в музику дощу небес.
Мені самотньо також, як спочатку,
коли зі мною, мо, не буде і Тебе.
© Copyright: Петр Скорук, 2020
Свидетельство о публикации №120080302356
Свидетельство о публикации №120080302356
Рецензии