Обійми мене, візьми в полон,
Оливу на віки мої поклади!
Я так хочу з Твоїх долонь,
Їсти вічного життя плоди.
Одягни мене у білий льон,
І імя моє запиши у сувій,
Щоб я знала, що то не сон,
Ти навіки Спаситель мій!
Я молю тебе, Боже, дай мені,
Свою дивную вранішню зірку,
Щоб я грілась у її пламені
У часи, коли стане гірко.
Нагодуй мене Своєю манною,
Напої мене Своїм Словом,
О, мій Агнець, що був зАклний,
За гріхи цього людства злого.
Постукай до мене з дороги,
Сядь разом зі мною поїсти,
Зроби опорою Своїх чертогів,
Хранителькою Твоїх істин.
Даруй мені Свою перемогу,
І право біля Свого трона,
Святії Твої обійняти ноги,
Й покласти на Тебе корону.
Так прийди ж мій Господь, прийди!
Візьми мою душу в полон.
Щоб я вічного життя плоди,
Їла з Твоїх долонь.
Возьми в полон
© Copyright: Екатерина Першакова, 2020
Свидетельство о публикации №120080207408
Свидетельство о публикации №120080207408
Рецензии