Не любить тебе татко…
Не треба ти, дитятко.
Він хоче твої смерти…
Й освіту твою стерти.
Немає в ньому Бога,
Лиш Сатани дорога.
Немає в ньому сили,
Хрести живуть й могили.
Усенький його спадок –
Лиш ти, дитя, нащадок.
Та він не розуміє,
Лиш злобу в серці гріє.
І не болять проблеми,
І серце не щемить…
Твоє життя – дилема,
Яку не зміг звершить!
Не плюй дитя у воду,
Вона сама та й згіркне!
Від Бога взяла вроду,
Його ж дорога – дірка.
Отруту ту не пити.
І серце не картати!
Бо чорта не спинити.
Робити це – ним стати.
© Copyright: Кравчук Світлана Миколаївна, 2020
02.08.2020
09:59
Всі права застережені. Будь-яке використання лише за письмової згоди автора.
Всі персонажі є вигаданими. Будь-яке співпадіння з реальними людьми що живуть чи жили є випадковим. Піднімаю суспільну проблему покинутих батьками дітей.
Не любить тебе татко
© Copyright: Светлана Кравчук 379, 2020
Свидетельство о публикации №120080204410
Свидетельство о публикации №120080204410
Рецензии