Укр. Там падають роси, на св1ж1 покоси
Не можна забути, цього навесні,
а я все чекаю, коли посміхнеться
мені моя доля в такі гарні дні.
Там падають роси, на свіжі покоси,
жовтіє стерня і жовтіють валки,
вони всі із ночі, немов чисті сльози,
що капають зранку, на поле й ставки.
Я виріс в природі, у квітах весняних,
де пахне чебрець, де ромашки цвітуть,
не даром говорять, про це у народі,
що бджоли над ними весною гудуть.
Свидетельство о публикации №120080102396