Про коня песня

Присвячена мешканцям Зазимської
об'єднаної територіальної громади
(Зазим'я та Погребів)

"Про коня, на коня, та під конем"
Приказка - Соловей А.П.

              1
 
Ой чий той кінь стоїть на полі
Нема вівса, нема й попони...
Де ж той "хазяїн", що худобу,        соло Ч
Після роботи, не відвів, до дому?

А коник добрий, б'є ногою,
Та хоче скинуть, бісову підкову.       Хор
Ту що коваль, йому накинув,
І потім, його вільний дух покинув.
 
               2
Трави нема по всьому колу,
Земля одна, пісок та втома.
Червоні очі, та й поволока,           соло Ч
А в них, німий крик, про допомогу!

Слина липка, хроплять вже ніздрі,
І задню ногу, тягне до низу.
А сонце зверху, ще й добиває,          Хор
За що тварина, ось так страждає?!

               3

Ішла дівчина, добре серце,
Несла додому води ведерце.            соло Ч
Віддала всю йому до каплі,
До нього бігла, що позлітали капці...

Сняла хреста, натільного - останні гроші!!!
"Забирай святе, не мучай лошадь!"            соло Ж 1
Вона казала, п'яній "москаляці",
Той, що лежав у канаві, з гімном на сраці...

                4


Підперши голову шкіряним сідельцем,
Ковтав без перерви, горілку з перцем.     соло ж 2
Зубами клацнувши, на золотому розп'ятті,
"Які багаті, у Вас однако земли!" -

Промовив він, та пішов до шинку,
Ось так мені, розповідала жінка.
Та що несла, обід в хустині,              соло Ч
Своїй, на поле, єдиній дитині.

                5


А добра дівка, однією рукой,
Того кілка, мов з грудей серце!!!       
З земельки рідний вирвала, як душу.         хор
"Пішли мій рідний, я тебе, так прошу!!!    соло ж 2

Вівса та моркви, я дам досхочу,
Я твої рани, перев'яжу ганчіркою чистою, сухою.
А ще нарву тобі ведро малини,
Розчешу гриву, спину витру, та ніколи тебе я не покину!!!"





31.03.2020 (09:10)
Вероничці - найкращому "кінському" серцю
села Зазим'є, Броварського району, Київскої області.