Щось таке, обнадійливо сіре
на строкатому фоні весни,
нині стало частиною віри
у минуле.
Уламки Стіни
пропонуються як сувеніри
з переможної, наче, війни
за можливість нічного ефіру.
Світ чутливо і десь випадково
пригадає неділю.
Сурма
перетворить божественне слово
у мелодію.
Серця тюрма
амністує любов на Покрова.
Скрізь надії гарячий димар
дух життя до Отця повернеться.
Холоднеча фіналу зими
вмиє кригу.
Нарешті минеться
те, чого так боялися ми
на світанку.
З долоні зітреться
карта неба.
Ілюзії літа
на реалії дня надихнуть
тих, хто мріє.
В думках «Заповіта»
сотні тисяч шукатимуть путь
до якогось глобального щастя.
Подих втратить ритмічність й, відтак,
хтось пройде свій байдужості кастінг,
щоб продати себе за п‘ятак.
Пролунає сухе «я готова»
і Господь нас придумає знову...
За лаштунками задуму
© Copyright: Александр Ноцкий, 2020
Свидетельство о публикации №120073101883
Свидетельство о публикации №120073101883
Рецензии