я покинула Прилуки і.продлила свої муки.,.
полюбила я Одеску живу в ній немов принцеска
мені клімат підійшов
мене Боженька знайшов
я здоровьячко вдихаю
і тепер життя не хаю.,.
насолоджуюсь живу
у реальності наяву...
майбуття з минулим звязую і як жить усім показую...
день тружусь нічь спочиваю
по земнім життю шагаю...
край минулого край майбуття є ще край мого життя...
Білий світ такий розкошний
справедливий і дотошний
скрупульозний і жоростокий
а я живу в його істоках
в горі в радості купаюся то горюю то наслаждаюся...
мабуть скоро я покаюся
я покинула Прилуки
© Copyright: Вера Деревьянко, 2020
Свидетельство о публикации №120073000583
Свидетельство о публикации №120073000583
Рецензии