Чистi. Легкi. Прозорi

Юрий Посух
У лікарні, старенькі,
Чим ближче до смерті,
Тим вони більш прозорі,
Тим вони більш відверті.

Там, вдивляючись в юність,
Вже не бачать назовні,
Ні обдерті обої … плісняви в підвіконні.

Задивляючись в вічність,
Гіпнотично щасливі.
Повсякчасно сварливі
І прискіпливо милі.

Оминаючи старість,
«Вмотивований» лікар
Коротенько призначить
Вже не діючі ліки.

Медсестрички, можливо,
Не проігнорують.
Стільки зайвого клопоту,
А старі не «цінують».

Вже вони біля Бога.
Вже вони близько Неба.
І лікарні убогої,
Наче їм вже й не треба.

Вже, вдивляючись в Небо
І не бачачи зорі,
Очі – просто, як душі.
Чисті. Легкі. Прозорі.

Ю.П.
2020

https://youtu.be/uk0DF7lXMTA


© Copyright: Юрий Посух, 2020
Свидетельство о публикации №120073001710
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Юрий Посух
Рецензии
Написать рецензию
Хорошо написано, Юрий!
Трогает...
Удачи!

С добром)

Алекс Василен   30.07.2020 17:45   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Юрий Посух