Кохання
прагнуть кохання.
Без кохання ніде
і нічого нема.
Не світитеме сонце
всім нам спозарання.
І ніхто Вам не скаже
ті самі слова.
Ті, що найголовніші.
Від них розквітають
У душі тисячі
фантастичних квітОк.
І з'являються крила...
І люди літають...
Можуть навіть дістатись
далеких зірок.
Бо кохання - безмежне.
Гаряче та світле.
І зворушливо-тихе.
Відверто-святе.
І до когось летить,
наче птах легкокрилий,
А до когось крізь
довгії роки іде.
Неймовірно величне
і сентиментальне.
Прямодушно-чутливе.
Прекрасно-дзвінке.
Полохливе й невпинне.
Таке життєдайне,
Що розгонить весь морок -
цілюще таке.
І всевладно-всесильне.
Жертовно-наївне.
Безупинно-фатальне -
Й таке воно є.
І солодко-п'янке.
Майже нецьогосвітнє.
Це союз двох сердець,
Що наснагу дає.
Вірне. Віддане. Чесне.
Як істина - щире.
Справжнє, бо незрадливе.
Надійне, ясне.
І лиш хто не кохав,
той мені не повірить.
Просто знайте -
і вас воно не омине.
Бо цвістиме кохання
і взимку, і влітку,
Восени - цілий рік.
Не лише навесні.
Ту яскраву чарівну
небачену квітку
Ні вітрИ не зламають,
ні зливи рясні.
А буває - як світло.
Яскраве та чисте.
Що веде крізь пітьму
і освітлює путь,
Як той сонячний промінь -
ЖадАний, іскристий...
Всім бажаю кохать
і коханими буть!
29.07.2020
Свидетельство о публикации №120072907522