Світ потонув у пристрастей пітьмі,
В житті пустому тільки суєта.
І у цей час здається і мені,
Що і в мені давно усе не так!
І я тоді схиляюсь пред Святим,
В молитві відкриваючи вуста.
І я прошу у Бога, щоб у сни,
Скривавленого посилав хреста.
Щоб я на світ дивилась крізь той хрест,
З якого ллється свЯта Божа кров,
Стікає в землю, а Господній перст,
ВказУє на жертовную любов.
І хоч з тих пір пройшли віки й віки,
Як в мутне дзеркало дивлюсь через літа
Для мне кров продовжує текти,
Із ран убитого за нас Хреста.
І коли знову ненавмисно я згрішу,
Я бачу як кривавий хрест стоїть,
Й на ньому мій возлюблений Ісус,
Глядить на мене крізь ріку століть.
Свит потонув у пристрастей питьми
© Copyright: Екатерина Першакова, 2020
Свидетельство о публикации №120072905045
Свидетельство о публикации №120072905045
Рецензии