Знаєш скільки бачила життів?
Знаєш скільки чула тих розмов?
Знаєш скільки хтіла так втекти?
Знаєш скільки часу промайнуло?
Знаєш скільки разів обридало?
Знаєш скільки разів я не знала,
а робила вигляд що і знаю, знала...
Знаєш скільки "ох і грець із ним" та й мовила?
Знаєш скільки рюмсала під чарку
та і била їх під сраку?
Знаєш скільки тих трьохклятих "скільки" рахувала?
Знаєш що насправді ми не вічні звірі?
Знаєш що забудемо ми те що є у мирі?
Знаєш, а чому ж тоді питаєш:
"Де шукати щастя з неба впавши?"
Я не знаю що для тебе щастя дівчино,
Я не знаю як ти бачиш і його хлопчино?
Але я прийшла у світ цей босими ногами,
Із пуповиною і крапка та й нічого.
І піду я звідси теж без прикрас що на шиї
Нащо брати те, що ніколи не зостанеться твоїм...
Дякую тобі Всесвіт за любовь твою до мене.
©Альбина Диденко
Зна ш...
© Copyright: Альбина Диденко, 2020
Свидетельство о публикации №120072903655
Свидетельство о публикации №120072903655
Рецензии
