Коханнячко… О, скільки думок тих…
Де тільки я мрійливо не ходила
(Не хочу лиш ходити там, де гріх),
Воно моє серденько запалило!
Та я радію, що горю я ним,
Воно ж взаємне, щире і привітне,
З ним день з дощем становиться ясним,
Бо ж небо, хоч і з хмарами, блакитне!..
Коханнячко моє – ти дивина,
Чаруєш мене з кожним днем все більше,
І я хмелію зовсім без вина…
Життя моє, іди ти повільніше!
27.07.2020
Життя, iди ти повiльнiше
© Copyright: Людмила Дзвонок, 2020
Свидетельство о публикации №120072708660
Свидетельство о публикации №120072708660
Рецензии