я вижу
она проходит и полынный вкус -
житейский опыт - к жизни возвращает
и я мечтать, любить, хотеть боюсь...
я вижу мир таким, как Я ЛИШЬ вижу,
по-детски, глупо, вызывая смех
наивностью, издевки всюду слышу,
от этого я на устах у всех...
кто ТАК СЧИТАЕТ,те меня не знают,
то измеренье просто есть иным...
в нем жизнь,конечно,тоже пролетает,
но место есть простым вещам,земным,
таким как счастье, искренности сила,
о них давно уж позабыли вы...
и где любовь,как с неба свет и милость,
и жизнь сама не выше той любви...
возможно я в тот,лучший мир сбегаю,
я знаю, что не выход, но увы,
я только там счастливою бываю,
вдали от лжи, предательств и молвы...
***
Я на житті не надто розуміюсь,
воно минає, присмак полину -
житейський досвід - огортає мрію,
і повертає до життя від сну...
Я бачу світ таким, як хочу бачить,
дитинністю дивуючи усіх,
яку сприймають, як дивацьку вдачу
людини,що не знала днів сумніх...
повір,вони Мене зовсіМ не знають,
є інший вимір, і у цьому суть,
в якім життя, що правда, теж минає,
але дає можливість те відчуть,
якою може бути справжня щирість,
НАЖАЛЬ ЗАБУТЕ ВСІМИ ПОЧУТТЯ,
І ДЕ ЛЮБОВ, НЕМОВ НАЙВИЩА МИЛІСТЬ,
КОЛИ ВОНА ВЖЕ БІЛЬША ЗА ЖИТТЯ...
МОЖЛИВО, я в той інший світ втікаю,
я знаю, це - не вихід, але всеж...
себе я тільки там і відчуваю
щасливою і вільною без меж...
27.07.20
Свидетельство о публикации №120072703216